Про проблеми у реформуванні системи публічних бібліотек України в умовах децентралізації йшлося за круглим столом, за яким зібралися учасники Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації та заступники голів районних державних адміністрацій.
Наразі це питання є надзвичайно актуальним, адже саме органи місцевого самоврядування громади та розміщені тут підрозділи органів виконавчої влади мають забезпечити надання населенню за місцем проживання переважної кількості публічних послуг. Одним із критеріїв визначення спроможної територіальної громади є її здатність забезпечити належний рівень надання послуг у сфері культури. Тому саме новостворені об'єднані територіальні громади повинні бути зацікавлені у створенні на базі бібліотек сучасних закладів забезпечення населення культурними та інформаційними послугами.
В умовах децентралізації створюються передумови кардинальної зміни мережі бібліотек. Подальше їх існування повністю визначатиметься тим, наскільки швидко і органічно бібліотеки зможуть інтегруватися в потреби своєї громади. Але для цього необхідно накреслити та вирішити ряд проблем, які заважають бібліотекам рухатися вперед:
– відсутність реального реформування галузі, спроби реформування бібліотечної системи України мають швидше точковий, а не системний характер;
– відсутність реальної допомоги як на державному рівні, так і на місцевому;
– значне фінансове навантаження на місцеві бюджети при наявній інфраструктурі;
– недостатня активність самих бібліотек в питаннях лобіювання своїх інтересів, розширення спектру послуг громаді.
Хоча в процесі децентралізації начебто не стоїть питання скорочення кількості бібліотек, проте створюються передумови для цього процесу. Порівняно з роками минулого століття дещо зменшилась кількість публічних бібліотек. Відбулася децентралізація однієї централізованої бібліотечної системи області – Ріпкинської. Про недооцінену роль бібліотек як соціальних інституцій у суспільстві йшлося у виступі голови Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації, директора Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Інни Аліференко. Сучасна бібліотека сьогодні виконує набагато більше функцій, аніж просто збереження та видача документів із фондів. Вона надає безліч різних послуг, традиційних і нових: послуги електронного урядування, дистанційне консультування з правових питань, навчання комп'ютерній грамотності, різноманітні майстер-класи, мовні та літературні клуби тощо. А також створює власні електронні бази, проводить збір і систематизацію інформації про історію та визначних людей краю, організовує краєзнавчі куточки та багато іншого. Осучаснені бібліотеки розширюють спектр послуг і коло відвідувачів, сприяють соціально-економічному розвитку регіонів. Передача бібліотек на утримання сільських рад також має один важливий момент. Роботу оцінюють голова сільської ради та громада, які й вирішують, куди в першу чергу вкласти кошти і чи потрібна жителям книгозбірня. У часи, коли бюджети обмежені, підтримка ключових послуг – тих, які дозволяють поліпшити добробут родин, сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, надавати ресурси для особистого і професійного вдосконалення людям різного віку та різних статків – це пріоритет для кожної громади.
Інна Аліференко наголосила, що сьогодні у світі спостерігається глобальне падіння інтересу до читання, особливо серед молоді, пов'язане з бурхливим розвитком комп'ютерних технологій, зростанням впливу Інтернет-культури. Подібна ситуація складається і в нашій країні, що викликає занепокоєння в українському суспільстві. Ціна малограмотності і невмінню читати і аналізувати інформацію стає особливо високою. В результаті недостатніх навичок читання мільйонам людей важко справитися з недостовірною інформацією та відповідальністю у повсякденні. Виявляється, читачі від не читачів відрізняються рівнем розвитку інтелекту. Читачі здатні мислити у межах проблем, схоплювати ціле і виявляти протиріччя, та зв'язок явищ, більш адекватно оцінювати ситуацію, швидше знаходити правильні рішення, мають здатність до безперервної самоосвіти протягом усього життя. "Читання книжки – це здоровий мінімум творчої роботи, яку може і навіть зобов'язаний дозволити собі кожен, хто претендує на те, щоб залишитися людиною розумною" – пишуть у своїй статті "Секретний комплекс вправ для розвитку думок голови" брати Капранови. Тож читання – це робота, що у першу чергу, й робить людину мислячою. А відродження читання як духовної потреби людини є пріоритетним напрямом роботи бібліотек.
Член президії Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації, директор Чернігівської обласної бібліотеки для дітей Тамара Клюй розповіла про роботу дитячих бібліотек, проблеми та загрози, які постають перед ними. Також зупинилась на важливій ролі бібліотек, особливо сільських, у виявленні та розвитку талантів дітей. Зараз народжується багато талановитих дітей, незалежно від расової належності чи матеріальних можливостей батьків. Але щоб талант проявив себе повною мірою, його необхідно спочатку помітити, а потім допомогти розвинути. І від того, який внесок ми вкладемо в їхній розвиток, виховання, чи зуміємо закласти поняття цінностей, таке майбутнє вони й створюватимуть. Задля цього творчо працюють бібліотекарі дитячих бібліотек, а обласна бібліотека для дітей як регіональний методичний центр розвитку дитячого читання проводить чимало заходів, які стимулюють цей процес у бібліотеках області.
З виступів заступників голів районних державних адміністрацій стало зрозумілим, що вони в цілому підтримують той факт, що бібліотеки потрібні та корисні, знають про їх проблеми, вбачають потенціал у розвитку книгозбірень і навіть пишаються досягненнями своїх місцевих бібліотек. Учасники Чернігівського обласного відділення УБА, керівники бібліотек, методисти постійно вивчають й аналізують питання щодо організації бібліотечного обслуговування в регіонах і здійснюють інформаційну та методичну підтримку органів влади задля того, щоб посадовці були обізнані про проблеми бібліотек, для прийняття добре обґрунтованих управлінських стратегічних рішень.
Наразі це питання є надзвичайно актуальним, адже саме органи місцевого самоврядування громади та розміщені тут підрозділи органів виконавчої влади мають забезпечити надання населенню за місцем проживання переважної кількості публічних послуг. Одним із критеріїв визначення спроможної територіальної громади є її здатність забезпечити належний рівень надання послуг у сфері культури. Тому саме новостворені об'єднані територіальні громади повинні бути зацікавлені у створенні на базі бібліотек сучасних закладів забезпечення населення культурними та інформаційними послугами.
В умовах децентралізації створюються передумови кардинальної зміни мережі бібліотек. Подальше їх існування повністю визначатиметься тим, наскільки швидко і органічно бібліотеки зможуть інтегруватися в потреби своєї громади. Але для цього необхідно накреслити та вирішити ряд проблем, які заважають бібліотекам рухатися вперед:
– відсутність реального реформування галузі, спроби реформування бібліотечної системи України мають швидше точковий, а не системний характер;
– відсутність реальної допомоги як на державному рівні, так і на місцевому;
– значне фінансове навантаження на місцеві бюджети при наявній інфраструктурі;
– недостатня активність самих бібліотек в питаннях лобіювання своїх інтересів, розширення спектру послуг громаді.
Хоча в процесі децентралізації начебто не стоїть питання скорочення кількості бібліотек, проте створюються передумови для цього процесу. Порівняно з роками минулого століття дещо зменшилась кількість публічних бібліотек. Відбулася децентралізація однієї централізованої бібліотечної системи області – Ріпкинської. Про недооцінену роль бібліотек як соціальних інституцій у суспільстві йшлося у виступі голови Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації, директора Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Інни Аліференко. Сучасна бібліотека сьогодні виконує набагато більше функцій, аніж просто збереження та видача документів із фондів. Вона надає безліч різних послуг, традиційних і нових: послуги електронного урядування, дистанційне консультування з правових питань, навчання комп'ютерній грамотності, різноманітні майстер-класи, мовні та літературні клуби тощо. А також створює власні електронні бази, проводить збір і систематизацію інформації про історію та визначних людей краю, організовує краєзнавчі куточки та багато іншого. Осучаснені бібліотеки розширюють спектр послуг і коло відвідувачів, сприяють соціально-економічному розвитку регіонів. Передача бібліотек на утримання сільських рад також має один важливий момент. Роботу оцінюють голова сільської ради та громада, які й вирішують, куди в першу чергу вкласти кошти і чи потрібна жителям книгозбірня. У часи, коли бюджети обмежені, підтримка ключових послуг – тих, які дозволяють поліпшити добробут родин, сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, надавати ресурси для особистого і професійного вдосконалення людям різного віку та різних статків – це пріоритет для кожної громади.
Інна Аліференко наголосила, що сьогодні у світі спостерігається глобальне падіння інтересу до читання, особливо серед молоді, пов'язане з бурхливим розвитком комп'ютерних технологій, зростанням впливу Інтернет-культури. Подібна ситуація складається і в нашій країні, що викликає занепокоєння в українському суспільстві. Ціна малограмотності і невмінню читати і аналізувати інформацію стає особливо високою. В результаті недостатніх навичок читання мільйонам людей важко справитися з недостовірною інформацією та відповідальністю у повсякденні. Виявляється, читачі від не читачів відрізняються рівнем розвитку інтелекту. Читачі здатні мислити у межах проблем, схоплювати ціле і виявляти протиріччя, та зв'язок явищ, більш адекватно оцінювати ситуацію, швидше знаходити правильні рішення, мають здатність до безперервної самоосвіти протягом усього життя. "Читання книжки – це здоровий мінімум творчої роботи, яку може і навіть зобов'язаний дозволити собі кожен, хто претендує на те, щоб залишитися людиною розумною" – пишуть у своїй статті "Секретний комплекс вправ для розвитку думок голови" брати Капранови. Тож читання – це робота, що у першу чергу, й робить людину мислячою. А відродження читання як духовної потреби людини є пріоритетним напрямом роботи бібліотек.
Член президії Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації, директор Чернігівської обласної бібліотеки для дітей Тамара Клюй розповіла про роботу дитячих бібліотек, проблеми та загрози, які постають перед ними. Також зупинилась на важливій ролі бібліотек, особливо сільських, у виявленні та розвитку талантів дітей. Зараз народжується багато талановитих дітей, незалежно від расової належності чи матеріальних можливостей батьків. Але щоб талант проявив себе повною мірою, його необхідно спочатку помітити, а потім допомогти розвинути. І від того, який внесок ми вкладемо в їхній розвиток, виховання, чи зуміємо закласти поняття цінностей, таке майбутнє вони й створюватимуть. Задля цього творчо працюють бібліотекарі дитячих бібліотек, а обласна бібліотека для дітей як регіональний методичний центр розвитку дитячого читання проводить чимало заходів, які стимулюють цей процес у бібліотеках області.
З виступів заступників голів районних державних адміністрацій стало зрозумілим, що вони в цілому підтримують той факт, що бібліотеки потрібні та корисні, знають про їх проблеми, вбачають потенціал у розвитку книгозбірень і навіть пишаються досягненнями своїх місцевих бібліотек. Учасники Чернігівського обласного відділення УБА, керівники бібліотек, методисти постійно вивчають й аналізують питання щодо організації бібліотечного обслуговування в регіонах і здійснюють інформаційну та методичну підтримку органів влади задля того, щоб посадовці були обізнані про проблеми бібліотек, для прийняття добре обґрунтованих управлінських стратегічних рішень.
Олена Попович,
учасниця ГО "Чернігівське обласне відділення УБА"
Немає коментарів:
Дописати коментар