16-17 березня у Києві відбувся міжнародний семінар "Етика і цензура у бібліотеках", організований Гете-Інститутом в Україні, Посольством США в Україні, Українською бібліотечною асоціацією, Національною парламентською бібліотекою України. В заході брали участь 30 бібліотекарів з усієї України. Від Чернігівської ОУНБ імені В.Г. Короленка – провідний бібліотекар абонементу Губко Віра Юхимівна за підтримки Української бібліотечної асоціації. Серед доповідачів був Герман Рьош – професор інформаційних наук університету М. Кельн, член комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення (FAIFE). Доповідь називалась "Доступ до інформації та цензура". Професор, зокрема, говорив про те, що бібліотечна етика є частиною інформаційної етики і займається питаннями, що виникають всередині бібліотеки (структура фондів, ставлення до користувачів). Структура фондів повинна забезпечувати найбільш повний доступ до інформації. Щодо ставлення до користувачів, то доступ до інформації, а значить до бібліотеки повинен мати кожний, незалежно від расової, релігійної чи будь якої іншої приналежності, і неважливо користувач є громадянином країни, чи емігрантом. Тобто повинна бути абсолютна свобода інформації і не допустима будь-яка цензура чи маніпуляція, тобто замовчування або перекручування фактів. В той же час виникають певні колізії, наприклад, загроза свободи інформації через обмеження у галузі авторського права і загроза захисту даних праву на вільний доступ до інформації тощо. Він говорив також про проблему цифрового розриву – інформаційне багатство (доступ до інформації перш за все через технічні засоби такі як інтернет) одних, і інформаційну бідність – неможливість або обмеження з різних причин, інших. Це стосується як окремих членів суспільства, так і країн. Пан Рьош підкреслював, що у вільному демократичному суспільстві через право на вільний доступ до інформації кожен сам вирішує як ставитися з певних явищ у суспільстві і як поступати у різних ситуаціях. І у кодексі етики бібліотекарів Німеччини одним із правил є не впливати на вибір користувачів а надавати повну інформацію незалежно від того ставлення бібліотекаря до проблеми. Тобто, у Німеччині бібліотекарі – перш за все інформаційні центри.
Доповідь Сюзан Міллер, – аташе з питань бібліотек Посольства США в Україні називалась "Підходи до вирішення етичних проблем в американських бібліотеках. Дотримання конфіденційності при бібліотечному обслуговуванні". Цікавим було порівняти роботу бібліотек США і Німеччини. У першому випадку – це інформація, у другому – центри спілкування. У книзі "Священні сховища", американські бібліотеки порівнюють з церквами, монастирями. До бібліотек приходять за порадами з різних питань і знають, що тут завжди допоможуть, не будуть насміхатися і, звичайно, нікому не розкажуть про проблеми людини. І все це завдяки кодексу професійної етики – набору правил поведінки. Пані Міллер підкреслювала, що бібліотеки в Америці знаходяться у центрі суспільства, іноді керують, але завжди намагаються сприяти дискусіям з розвитку суспільства. А у своїй роботі бібліотеки намагаються шукати баланс між очікуваннями суспільства і тим що вони роблять. У Кодексі етики американської бібліотечної асоціації сім положень. І у ньому сказано, що це лише каркас, вони не можуть керувати та диктувати поведінку у кожному конкретному випадку, тобто американські бібліотекарі діють не за буквою, а духом Кодексу. І це іноді входить у протиріччя з певними вимогами правоохоронних органів, коли їх співробітники намагаються, наприклад, дізнатись у бібліотекарів, яку інформацію намагався знайти користувач. А це входить у протиріччя з пунктом 2 Кодексу. Бували різні випадки. Деяких бібліотекарів навіть звільняли за дотримання Кодексу. І для таких існує спеціальний фонд підтримки. Його кошти, зокрема ідуть на відшкодування судових витрат таких працівників. Пані аташе розповіла багато цікавого і несподіваного про роботу бібліотек Америки. Наприклад у них є "Бібліотечний білль про права", хоча деякі проблеми були і спільними з нами. Найбільше це стосувалось спілкування у форматі бібліотекар – читач, бібліотекар – бібліотекар.
Олексій Шевченко – провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса Національної академії наук України, доктор філос. наук виступив з доповіддю "Цензура в Україні: радянський спадок і сучасний стан". Він більше зупинився на проблемах цензури в Україні після здобуття незалежності. Найкращі закони, за його словами, про свободу інформації були прийняті у 90-ті роки. Зараз стало складніше. В рамках семінару відбулись також відкрита дискусія і круглий стіл у яких взяли участь як учасники, так і доповідачі та модератори семінару. Дискусія була як цікавою, так і повчальною, тому що обговорювали не лише теоретичні питання а розглядали конкретні проблеми, шукали способи їх вирішення.
Доповідь Сюзан Міллер, – аташе з питань бібліотек Посольства США в Україні називалась "Підходи до вирішення етичних проблем в американських бібліотеках. Дотримання конфіденційності при бібліотечному обслуговуванні". Цікавим було порівняти роботу бібліотек США і Німеччини. У першому випадку – це інформація, у другому – центри спілкування. У книзі "Священні сховища", американські бібліотеки порівнюють з церквами, монастирями. До бібліотек приходять за порадами з різних питань і знають, що тут завжди допоможуть, не будуть насміхатися і, звичайно, нікому не розкажуть про проблеми людини. І все це завдяки кодексу професійної етики – набору правил поведінки. Пані Міллер підкреслювала, що бібліотеки в Америці знаходяться у центрі суспільства, іноді керують, але завжди намагаються сприяти дискусіям з розвитку суспільства. А у своїй роботі бібліотеки намагаються шукати баланс між очікуваннями суспільства і тим що вони роблять. У Кодексі етики американської бібліотечної асоціації сім положень. І у ньому сказано, що це лише каркас, вони не можуть керувати та диктувати поведінку у кожному конкретному випадку, тобто американські бібліотекарі діють не за буквою, а духом Кодексу. І це іноді входить у протиріччя з певними вимогами правоохоронних органів, коли їх співробітники намагаються, наприклад, дізнатись у бібліотекарів, яку інформацію намагався знайти користувач. А це входить у протиріччя з пунктом 2 Кодексу. Бували різні випадки. Деяких бібліотекарів навіть звільняли за дотримання Кодексу. І для таких існує спеціальний фонд підтримки. Його кошти, зокрема ідуть на відшкодування судових витрат таких працівників. Пані аташе розповіла багато цікавого і несподіваного про роботу бібліотек Америки. Наприклад у них є "Бібліотечний білль про права", хоча деякі проблеми були і спільними з нами. Найбільше це стосувалось спілкування у форматі бібліотекар – читач, бібліотекар – бібліотекар.
Олексій Шевченко – провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса Національної академії наук України, доктор філос. наук виступив з доповіддю "Цензура в Україні: радянський спадок і сучасний стан". Він більше зупинився на проблемах цензури в Україні після здобуття незалежності. Найкращі закони, за його словами, про свободу інформації були прийняті у 90-ті роки. Зараз стало складніше. В рамках семінару відбулись також відкрита дискусія і круглий стіл у яких взяли участь як учасники, так і доповідачі та модератори семінару. Дискусія була як цікавою, так і повчальною, тому що обговорювали не лише теоретичні питання а розглядали конкретні проблеми, шукали способи їх вирішення.
Немає коментарів:
Дописати коментар